Екскурсія-подорож по країні Казкарія разом з В.О.Сухомлинським

Мета: поглибити знання про життя і творчість В.О.Сухомлинського, про казку; розвивати вміння відтворювати зміст казок, а також оцінювати поведінку персонажів; спонукати до творчості дітей; розвивати  пізнавальні здібності; виховувати доброту, дружні стосунки, бажання допомагати один одному, любов до природи.
Обладнання: портрет В.О.Сухомлинського, ілюстрації, тексти казок «Дід осінник», «Як Їжачок готувався до зими», «Зайчик і горобина», малюнки учнів.
Хід заняття
І. Організаційний момент.
-Візьміть один одного за руку, усміхніться один одному й подаруйте чудовий настрій.
  - Я всміхаюсь сонечку!
  - Здрастуй, дороге!
  - Я всміхаюсь квіточці!
  - Хай  вона росте!
  - Я всміхаюсь дощику!
  - Лийся, мов з відра!
  - Друзям усміхаюсь!
  - Зичу всім добра!


ІІ. Актуалізація опорних знань.
-Діти, я знаю, що ви любите казки, захоплюєтесь їх щасливим кінцем і благородними вчинками казкових героїв, засуджуєте тих, хто чинить погані справи. Отже, казки – це ( створення асоціативного куща ).
                                                                       КАЗКИ                                                                       
                                                  повчають                                   ключик до глибокої мудрості
                                                               ……………….
- Чого навчають нас казки? 
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
и любимо читати казки, слухати їх. І тільки той, хто вірить в добро і красу, сам хоче бути хорошим і поступово стає ним.

     -Ми будемо подорожувати по світу казок, які написав відомий вам вже В.О.Сухомлинський. Його казки та оповідання вчать висловлювати власні думки, робити висновки з прочитаного, розвивати читацькі вміння. А також будемо розвивати вміння працювати в групах, допомагати один одному.
ІV. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу
1. Слово вчителя
Перша наша зупинка – це знайомство з життям В.О.Сухомлинського.
-Жив на світі педагог, учений, письменник Василь Олександрович Сухомлинський. Він дуже любив дітей і написав для них багато-багато оповідань та казок про ласкаве сонечко і м’яку зелену травичку, про працелюбних мурашок і веселого метелика, про зайчика-хвалька та голосистого півня, про ласкаві мамині руки і добру бабусю.
Він писав казки про доброту бо сам був доброю людиною і дуже хотів, щоб
ви, діти, виросли добрими, чуйними, працьовитими, щоб любили тата й маму, рідну домівку, нашу велику і прекрасну Батьківщину з її широкими луками, густими лісами, безмежними ланами. 
2. Біографічна довідка про письменника. Розповідь підготовлених учнів.
В. О. Сухомлинський народився 15 серпня 1918 року в с. Васильківці Кіровоградської області  у селянській сім’ї. У родині, крім Василя, було ще троє дітей. Батьки ніколи не карали своїх дітей. Усі діти в сім’ї Сухомлинських  обрали професію вчитель.
 В. О. Сухомлинський – найвідоміший педагог і письменник. Він працював у школі. Це – заслужений вчитель України, якого любили і батьки, і діти.
Василь Олександрович теж любив дітей і написав для них безліч цікавих оповідань, казок.
У 1948 р. Василь Олександрович стає директором Павлиської середньої школи. Звичайну сільську школу він перетворив на справжню педагогічну лабораторію, де видобував скарби педагогічної мудрості.
Василь Олександрович вважав, що «джерелом дитячого розуму» є природа, тому створив Школу під Голубим Небом. Уроки для своїх вихованців він часто проводив біля річки, у полі, у лісі та в інших мальовничих місцях.
—  «Теплий літній вечір. На голубому небі спалахує перша зірочка. Щодня до мене приходять діти, — писав Сухомлинський. — Ми сідаємо під столітнім дубом. Замовкає село, засинає степ, із саду долинають таємничі звуки, спить озеро. Увесь світ навколо нас спить, лише зірочка в небі мерехтить та цвіркун співає.
Це і є наша Школа під Голубим Небом. Діти приходять у світ казки. У ці прекрасні літні вечори ми стаємо поетами — складаємо казки. Все, що ми бачимо, здається нам у ці дивовижні години казкою».
В. О. Сухомлинський - автор близько 1200 художніх творів – оповідань і казок для дітей. Герої Сухомлинського -  павучок та мурашка на землі, журавлиний ключ у небі, лелеки, горобчики, берізка, калюжа, маленьке кошеня і звичайнісінькі діти, їхні батьки, бабусі, дідусі.
—  В. О. Сухомлинський помер у 1970 р., 2 вересня, того дня, коли діти, яких він готував до школи, пішли на свої перші уроки. Останні слова його були про школу: «Знову вересень. Дзвоник. Діти йдуть до школи, а я йду з життя…»
— Але назавжди залишаться у пам’яті людей  його твори.
— Бачити красу у звичайному листочку, гілочці, хмаринці навчав Василь Олександрович Сухомлинський -  людина великої душі і палкого серця. Сьогодні ми ознайомимося з життям і творчістю видатного письменника, прочитаємо його казки, будемо фантазувати та поринемо у чарівний світ природи.
3.Слухання та обговорення казок
- Діти, а кому яка пора року більше подобається? Чим? 
Ознайомимося з його казкою «Дід Осінник». 
Гра «Передбачення»
— Як ви вважаєте, про що йтиметься в казці?
                                                                 Дід осінник
У темному лісі живе дід Осінник. Спить на сухому листі й сторожно прислухається до пташиного співу. Як тільки почує сумну журавлину пісню – курли-курли – підводиться й каже:
- Прийшла моя година. Відлітають до теплого краю журавлі.
Виходить з лісу дід Осінник – сивий, у сірому дощовику. Де пройде, там листя жовтіє й опадає на землю. Виходить на узлісся, сідає, прихиляється до дуба й тихо-тихо щось мугиче.
Це не пісня, а осінній вітер… Коли дід співає, його борода росте, розвівається за вітром. Ось вона вже простяглась луками. Посіріли луки.
-         Осінній туман, - кажуть люди.
І не здогадуються, що це ж борода діда Осінника.

— Яким ви уявляєте діда Осінника?
— Коли прокидається дід Осінник?
— А чи справдилися ваші міркування про казку?

Гра «Фантазер».
— Придумайте інше ім ’я для діда Осінника та поясніть, чому ви так назвали.
В лісі жив Їжачок. Змайстрував він собі хатинку в дуплі старої липи. Тепло там, сухо.
Ось наступила осінь. Падають жовті листочки з дерев. Незабаром і зима прийде.
Почав Їжачок готуватися до зими. Пішов в ліс, наколов на свої голочки сухого листя. Приніс до своєї хатинки, розстелив його, стало ще тепліше.
Знову пішов в ліс Їжачок. Назбирав грушок, яблук, шипшини. Приніс на голочках в хатинку і склав у куточку. Ще раз пішов Їжачок в ліс. Знайшов грибочки, висушив і теж склав в куточку.
Тепло і затишно Їжачкові, а  одному так сумно. Захотілось знайти  товариша.  Пішов  в ліс, зустрів Зайчика. Але не хоче зайчик іти в хатинку Їжачка. І сіра Мишка не хоче, і Ховрашок. Тому, що у них свої нірки є.
       Зустрів Їжачок Цвіркуна. Сидить Цвіркун на стеблі, тремтить від холоду.
- Іди до мене жити! – запросив звірок його.
        Пострибав Цвіркун до Їжачка. Взимку Їжачок  Цвіркунові казки розповідав, а Цвіркун пісні співав.

Учитель. Сподобалась вам казка? А що найбільше сподобалось? Чому? 
Зайчик і горобина
Засипало снігом землю. Нема чого їсти Зайчикові. Побачив Зайчик червоні ягоди горобини. Бігає навколо дерева, а ягоди – високо.
Просить Зайчик: «Дай мені, Горобинко, одне гроно ягідок».
А Горобина й каже: «Попроси Вітра, він і відірве».
Попросив Зайчик Вітра. Прилетів Вітер, гойдає, трусить Горобину.
Відірвалося гроно червоних ягід, упало на сніг. Їсть Зайчик ягоди, дякує Вітрові і горобині.

Учитель. Сподобалась вам казка? Чому вчить нас ця казка?

4.Зачитування учнями складених казок
Учитель. А тепер послухайте, які казки діти самі написали. 

5. Конкурс «Найкраща  казка».

- Цю незакінчену казку В.О.Сухомлинський давав своїм учням, щоб вони дописали, завершили її. Уявіть собі, що ви на уроці у нашого великого учителя й письменника і спробуйте свої сили.
НАЙРАДІСНІШЕ Й НАЙСУМНІШЕ
       Учитель сказав дітям:
-         Намалюйте найрадісніше й найсумніше.
Микола розгорнув зошит і задумався. Згадав золоте літо, ранок на березі ставка, квітуче поле конюшини. Намалював квітку конюшини і над нею бджолу.
-         Це і є найрадісніше, - сказав він.
-         Чому? – питає вчитель.
-         Бо…

6. Хвилинка художників-фантазерів. «Сім кольорів веселкової осені». Робота в парах.
— Говорять, що осінь має, як і веселка, сім кольорів. Спробуємо намалювати свою веселку - осінь. Я буду читати рядки з вірша, а ви на папері малюєте свої кольори.
В лісі осінь. Так пахне грибами... 1
Жовте листя з берези летить. 2
Верби схилені над ставами. 3
У намисті калина стоїть. 4
Стало тихо. Пташок немає...
Відлетіли у теплий край. 5
Тільки білка вгорі стрибає  6
І шепочеться листячком гай. 7

— У кожного на папері з’явилась своя веселка – осінь. Покажіть її.  (1ряд 2 ряду і навпаки).
V. Підсумок уроку.
- Так чому навчили нас казки? Чим, якими знаннями ми збагатили свій світ?
Учні:
1.Сьогодні на уроці нас вчителька навчила
На прикладах відомих, як гарними нам бути,
Щоб ми казки ці знали
І завжди памятали,
Людьми росли старанними і добрими були.

2. Коли ти будеш добрим,
Про тебе люди скажуть,
Ніколи не забудуть про ввічливість твою,
У школі і удома усім давно відомо,

Що добрих не народжують, а добрими стають.

Комментариев нет:

Отправить комментарий