Методична скарбничка

Урок літературного читання
Тема: Яка совість, така й честь. В. Скомаровський «Чому в морі вода солона».

Мета: формувати вміння працювати з текстом, визначати головних дійових осіб і характеризувати їх, висловлювати оцінні судження;  удосконалювати навички свідомого виразного читання,   уміння працювати в парах і в групах; розвивати діалогічне та монологічне мовлення, творче мислення, увагу;  активізувати читацький інтерес; виховувати негативне ставлення до заздрощів і жадібності.

Обладнання: мультимедійна презентація,картка з деформованим словом «Казка»,  картки для роботи в групах

 Хід уроку

I.                  Організація класу до уроку

1. Привітання

2. Створення емоційно-позитивного настрою.

Щоб урок пройшов не марно,

Треба сісти рівно, гарно.

І виконувати те,

Про що мова зараз йде.

II.   Перевірка домашнього завдання.

1.         Бесіда

-         У нас зараз урок літературного читання. А над чим ми будемо працювати, ви дізнаєтесь, розшифрувавши слово. (Слово на дошці)

КАЗАК ( КАЗКА)

2.  Вправа «Асоціативний кущ»

-  Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово «казка»?  

- Які бувають казки? Над яким розділом ми  працюємо? Яка це казка літературна? Чим літературна казка відрізняється від народної?

-Яку літературну казку читали вдома?  («Для чого людині серце») Хто автор цієї казки?

3.    Тест по казці  «Для чого людині серце» (слайди)

1) Плем’я дерев’яних чоловічків жило: а) в лісі; б) в печері; в) в місті.

2) Що здивувало чоловічків в дівчинці? а) одяг дівчинки; б) сльози дівчинки; в) колір волосся дівчинки.

 3) Чому плакала дівчинка? а) бо її образили дерев’яні чоловічки; б)бо вона загубила свою іграшку. в) бо вона заблукала в лісі.

4) Чому дівчинка і дерев’яний чоловічок пішли до лікаря? а) щоб попросити ліки; б) щоб попросити серце; в) щоб перевірити стан здоров’я.

5) Яке серце обрав собі чоловічок? а) серце байдужої людини; б) серце злої людини; в) серце доброї людини.

6. Як врятував дерев'яний чоловічок   хлопчика від холоду?

а) загорівся і згорів;         б) нагодував його;               в) відвів до лікаря.

4.Взаємоперевірка

5.    Визначення головної думки казки   

- Чого вчить нас ця казка?

III.   Розчитування

1.Читання складів на слайді.

Кар

Вір

Сіл

Вод

Рос

Нок

Дих

Дар

Зам

Лот

Лип

Ріл

Нот

Ниж

Мок

2. Гра «Блискавка». Читання слів на слайді.

3. Робота над скоромовкою.

НА СТОЛІ СТОЇТЬ СІЛЬНИЦЯ.

У СІЛЬНИЦІ СІЛЬ СОЛИТЬСЯ

-         Що таке сільниця?

-         А що ви знаєте про сіль з уроків природознавства?

Перегляд відеоролика про сіль.

-         Чим в Україні зустрічають гостей?

4. Розповідь вчителя

Із давніх-давен поруч із хлібом завжди ставили сіль. Колись чумаки їздили по неї дуже далеко - аж у Крим. Тому сіль і хліб, що діставалися людям важкою працею, завжди цінувалися. Хліб і сіль  символізують гостинність українського народу.

Народна мудрість говорить:           Без солі, без хліба немає обіду.                                                           Без солі не смачно, без хліба не ситно. 

ІV.  Мотивація навчальної діяльності

-  Чи задумувались ви коли-небудь,чому в морі вода солона, хоча річки, які в нього впадають – прісні? Багато народів світу створювали казки, які так і називались «Чому в морі вода солона?». Адже наші предки не могли пояснити того, що відбувалося навколо них з наукової точки зору і тому створювали казки, в яких все діялося за допомогою чар.

V.   Повідомлення теми уроку.

Сьогодні ми прочитаємо віршовану казку Вадима Скомаровського «Чому в морі вода солона», поміркуємо над назвою казки, навчимося виразно читати твір, характеризувати дійових осіб, висловлювати свої думки щодо прочитаного.

VІ.    Відомість про письменника

 (Розповідають учні – «Довідкове бюро»)

VIІ.   Опрацювання казки В. Скомаровського «Чому в морі вода солона»

1.     Словникова робота.

а) Гра “ Відлуння ”.

- Я читаю, а ви повторюєте слова .

Крокви                      Рядно                      Баклан            Фелюга

Мідяки                      Брила                      Баркас             Доволі                    

Ятрили                      Нівроку                   Барак              тридев’ять

Квапився                   Сягнула                  Злидні             Сваволя

б) Робота в парах ( на картках)

- З’єднайте  слова з їхнім значенням.

Гожі  - вродливі, красиві.

Імла - мряка, мжичка.

Пітьма – темнота.

Змарнів - занедужав, схуднув.

Заможний - багатий .

Жебрак - бідняк .

Ятрили  - не давали спокою, терзали.

Піль - поле .

Схаменувсь - одумався, опам’ятався .

Занеміг  - захворів.

Найми  - заробітки .

Мідяки – гроші.

Квапився – поспішав.

Рядно – шматок полотна.

Волає – кричить.

Брила – камінь.

в) Пояснення слів.

Баклан — водоплавний морський птах.

Баркас — велике судно з веслами.

Фелюга — невеличке парусне судно.

Барак — тимчасове житло з дерева.

Злидні — бідність.

Сваволя — несправедливість.

Жорна –пристрій для ручного і механізованого  помолу збіжжя, складений з двох каменів одного над другим .

Крокви – дерев’яні балки, підпорки.

г) Гра  «Впізнай слово за малюнком» ( слайди)

2. Читання казки вчителем.

—Чи сподобалася вам казка? Чим саме? Чого навчає?

3. Фізкультхвилинка

4. Читання учнями «ланцюжком».

5. Робота над змістом казки. Вибіркове читання.

- Хто головні дійові особи казки ?

- Де вони жили ?

- Яке лихо спіткало  двох братів ?

- Як вчинив старший брат по відношенню до молодшого, коли не стало батька?

- Яку знахідку пощастило знайти молодшому братові?

- Чому старший брат прийшов до молодшого?

- Прочитайте, як жорна працювали у старшого брата.

- Прочитайте, де зараз жорна.

6. Гра «Розвідники».

Вчитель читає початок речення, діти знаходять і читають його продовження.

-..”позич на день…”
-..”хитнулись крокви”..,
-..”минув чи рік”…,
-…”останнього гроша”.

7. Гра “Підпиши малюнок .”

Якими словами із тексту  можна підписати ілюстрації ?

8.    Характеристика головних героїв. Робота в групах.

1 група – вибрати слова, які характеризують молодшого брата.

Добрий ,  заздрісний, лагідний , жадний, злий, чуйний, взимку не випросиш й снігу, щедрий, віддасть останнього гроша.

2 група – вибрати слова, які характеризують старшого брата.

3 група – вибрати прислів’я, яке висловлює  головну думку цієї казки.

n  У лиху годину впізнаєш вірну людину.

n  Жадібність до добра не доведе.

n  На дерево дивись, як родить, а на людину — як робить.

n  Ненаситному все мало.

4 група – скласти і прочитати прислів’я.

• У жадібного серед зими снігу не допросишся.
• Скупий складає, а щедрий споживає.
• Любиш брати, умій і сам давати.
• Від жадності  серце кам'яніє.
• Яка совість, така й честь.

VIІ. Підсумок уроку

- Яку казку читали? Хто її автор?

- Що засуджується у цій казці?

VIІІ. Домашнє завдання. С. 67 – 71.  Виразно прочитати казку батькам. 

Вересневі дивинки (урок мислення серед природи)

Мета: розширити знання учнів про характерні ознаки осені в живій та неживій природі; збагачувати словниковий запас дітей; розвивати спостережливість, уяву, мислення, фантазію, творчість; виховувати дбайливе ставлення до природи рідного краю.

Місце проведення: шкільне подвір’я.

                                               ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина

Станьте, діти, веселенько,

Станьте, діти, ви гарненько,

Посміхніться ви до мене,

Посміхніться ви до себе.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Загадка. Без пензлика, без олівця розфарбувала деревця. (Осінь)

-         Яка зараз пора року?

-         Як називають осінь? (чарівницею, золотокосою, щедрою, багатою, золотою)

-         Чому її так називають?

IIІ.  Повідомлення теми. Мотивація навчальної діяльності.

- Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми з вами вийшли в куточок краси, щоб ще раз поспілкуватися з природою, побачити її красу в цю пору року.

IV. Спостереження за картинами природи.

1.     Бесіда.

- Осінь … Скільки поезії в цьому золотаво сонячному слові і скільки радості й тихого смутку. Можливо хтось прочитає вірш про осінь.

Діти:
Красуня осінь, славна чарівниця
Милуємось з її краси
Які веселі фарби! Подивіться!
Поклала осінь на ліси й гаї

Осінь наша, осінь, -
Золота година
Неба ясна просинь
Пісня журавлина

Бабиного літа
Довгі білі коси
І дорослі й діти
Люблять тебе осінь.

- Діти, яка осінь? (чарівна, золота, щедра, багата, урожайна, тепла, холодна, працьовита)

- Як можна по-різному сказати про прихід осені до нашого краю? (завітала, прилетіла, заглянула, підкралася)

- З чим завітала до нас осінь? (з холодними ранками, щедрим урожаєм, золотим зерном, сумним пташиним співом, соковитим виноградом, запашними яблуками і грушами)

- З якими кольорами приходить до нас ця красуня? (червоним, жовтим, зеленим, багряним)

- Який зараз місяць? 
-Який місяць вересень? (Погожий, сонячний, прохолодний,сумний).
-  А чому вересень вереснем назвали? (у цьому місяці починає квітувати рясноцвітий верес). А чи знаєте ви, що вересень колись називали сівень. Чому? (бо у цьому місяці розпочинали сіяти озимину). А ще називали цей місяць – ревун, хмурень. Українська ж його назва походить від слова «врасень» - іній.

- Який місяць вересень? (погожий, сумний, щедрий, сонячний, прохолодний,)

У вересня щедра рука.
- Заходьте! – він з двору гука.
І яблука трусить з гілок,
І сипле в портфелі сливок,
Солодкий зрива виноград –
І кожен з нас вересню рад.
Бо щедра, ой щедра рука
У вересня-садівника.

- Діти, яке вересневе сонечко?

- Як змінилося небо після літа?

- Яким стало повітря? Коли ми це відчуваємо?

- Хто знає, які пташки вже відлетіли? Які залишились? Чому?

- Які звуки можна почути в природі восени?

- Які зміни відбулися з деревами?

- Які дерева не змінили свого вбрання?

- Що ви можете сказати про трав’янисті рослини?

2.     Спостереження за чорнобривцями

- Діти, придивіться до цього чудового квіткового розмаїття. Які квіти зібралися у дружньому колі?

- Яких квітів тут найбільше? (чорнобривців)

В капелюшок пишний вбрався
І морозу не злякався
Невеличкий цей сміливець
Золотавий чорнобривець.

-         Як ви думаєте, чому їх так назвали?

Учениця. Бабуся розповідала мені таку легенду. У давнину українські майстри – чоботарі шили надзвичайно гарні жіночі чобітки, які мали яскраво-червоні халяви та чорні голівки. Називали такі чобітки «чорнобривцями». Подібність цього взуття до суцвіття квітки і дало їй таку назву.

-         Діти, а хто чув іншу назву цих квітів? (жовтяки, бархатки, оксамитки).

-         Як ви гадаєте чому їх так називають?

-         На що схожі чорнобривці?

-         Скільки квіток на одному кущику?

-         Якого кольору пелюсточки у чорнобривців?

-         Де ростуть чорнобривці?

-         У кого вдома є ці гарні квіти? Де вони у вас ростуть?

- Чорнобривці -  це рослини – охоронці. Вони захищають городні рослини від шкідників. Тому господині дуже часто саджають ці квіти на городі.

Ми не можемо уявити свої квітники без чорнобривців. Для нас ця квітка материнства, доброти, щедрості. І мабуть недарма цю квітку любив В.О. Сухомлинський. Любив квіти, любив і пісню. Давайте разом заспіваємо пісню про чорнобривці. (звучить пісня «Чорнобривці», сл. М.Сингаївського)

-         Чи пахнуть чорнобривці? Який у них запах?

3.     Складання казки про чорнобривці за питаннями вчителя.

-         Діти, уявіть себе маленькими казкарями і спробуйте скласти казочку.

-         Де росли чорнобривці?

-         З ким розмовляли чорнобривці?

-         Яка пора року прийшла?

-         Чому засумували чорнобривці?

-         Що шепотів вітерець чорнобривцям?

V. Підсумок уроку.

- Про що ми сьогодні говорили на уроці?

- Що для вас було цікавого?

- Що нового ви почули?

VI.Домашнє завдання.

Скласти казочку(про осінь, вересень, осінні квіти, дерева), записати, намалювати малюнки до казочки.

Вікторина за творами В.О.Сухомлинського «Золоті розсипи мудрості»

Мета: збагачувати знання учнів про творчість В.О.Сухомлинського; розвивати уважність, інтерес до оповідань В. О. Сухомлинського; вчити висловлювати власну думку, робити висновки;  виховувати інтерес до художніх творів, почуття доброти, милосердя, дружні стосунки,  бережливе ставлення до природи.

Обладнання: портрет В.О.Сухомлинського, виставка збірок В.О.Сухомлинського,  дитячі малюнки, картки для роботи в групах, презентація «Життєвий шлях В.О.Сухомлинського».

Хід вікторини

І. Організаційний момент.

Сьогодні радо вас вітаю

у світі письменника рідного краю.

Для учнів своїх він твори писав,

бути добрими, чуйними він їх навчав.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

- Наш урок - незвичайний. Послухайте запис і скажіть, кому він присвячується. (Застосування презентації: життєвий шлях В. Сухомлинського)

- Сьогодні ми здійснимо мандрівку творчою спадщиною видатного письменника, педагога, В.О. Сухомлинського.

ІІІ. Актуалізація знань

1. Що ви знаєте про В.О.Сухомлинського?

Учень1. В.О.Сухомлинський був не тільки видатним українським педагогом, але й талановитим дитячим письменником, про що свідчать близько півтори тисяч казок, притч, новел, легенд, оповідань, які він записав для дітей.

Учень 2.Народився Василь Олександрович Сухомлинський 28 вересня 1918 року в с. Василівка на Кіровоградщині. Ріс жвавим, допитливим хлопчиком, любив малювати. Навчався гарно, мав чудову пам'ять.

Учень 3. Батько його, Олександр Омелянович, орав, працював столяром і теслярем. Мати, Оксана Юдівна, працювала у колгоспі, займалася домашнім господарством, а зимовими вечорами сиділа за своїм шитвом і розказувала дітям казки. У сім’ї, крім Василя, було ще троє дітей – Іван, Сергій і Меланія. Усі діти обрали професію вчителя.

Учень 4. Змалку у дітей виховували любов до книги. У діда була власна бібліотека.

 Помираючи, він свої книги віддав Василеві.

Учень 5. Під час Великої Вітчизняної війни Василь Олександрович став на захист Вітчизни. Був двічі поранений, довго лікувався.

Учень 6. У 1948 році Василя Сухомлинського призначають директором Павлиської школи. Цією школою він керував до кінця свого життя – віддав їй 23 роки.

-         Ходімо, діти до школи, - сказав загадковим голосом учитель і попрямував у сад. Наша школа буде тут під голубим небом, на зеленій травичці, під гіллястою грушею. Скинемо ось тут черевички і підемо босі, як ви звикли бігати ціле літо…

Учень 7. Помер Василь Олександрович 2 вересня 1970 року, похований на кладовищі всього за 300 метрів від школи , якій віддав усе своє життя. Але твори видатного педагога будуть виховувати багато поколінь, навчаючи їх доброти і поваги.

2. Тест-перевірка

Коли народився великий педагог?

а) 28 вересня 1918р. +

б) 28 вересня 1920р.

в) 28 жовтня 1919р.

Де народився?

а) с. Веснянка

б) с. Василівці +

в) с. Васильки

Скільки дітей було в сім’ї педагога?

а) 4 +

б) 5

в) 3

В якій середній школі він працював директором?

а) Н-Сіверській

б) Лизунівській

в) Павлиській +

Коли помер видатний педагог?

а) 2 вересня 1970р. +

б) 2 жовтня 1970р.

в) 2 серпня 1970р.

Ключик: абава

ІV. Вікторина «З якого це оповідання?» 

- Спробуйте відгадати, уривок з якого оповідання зараз прозвучить.

v  Поверталась із школи маленька Наталочка. Чує — нявчить кошеня. Вона не сказала ні слова, а взяла кошеня й понесла додому. («Покинуте кошеня»). 

v  «Віталику,— писав Петрик,— я намалював вогнегривого коня. Якщо хочеш, дам тобі». («Кінь утік»). 

v  А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку й дав її змоклому хлопчикові. Той скинув мокру сорочку й одягнув суху. Гарні не красиві слова. Гарні — красиві діла. («Красиві слова і красиве діло»). 

v  Учитель затамував подих і повернувся до класу. Він дивився у вічі пустотливих школярів і мовчки благав: хай не побачить дівчинка у ваших очах ні подиву, ні насмішки. («Горбатенька дівчинка»). 

v  Одного разу до криниці прийшов хлопчик. Він любив пустувати. («Камінь»). 

v   Минали роки, виростали у лісника діти, розростався дубок, старів лісник. І ось через багато літ, коли лісник став дідусем, дуб розрісся так, що заступив вікно. («Дуб під вікном»). 

v  Ліда забрала недоїдки, загорнула в газету й поклала в сумку.— Навіщо ти забрала сміття? — запитала Оля.— Це ж у лісі... Ніхто не бачить... («Соромно перед соловейком»)

v  Яблуко переходило з рук в руки, дівчатка не могли дійти згоди. Та ось їм обом сяйнула одна і таж думка : вони прибігли до мами, радісні, схвильовані. Віддали їй яблуко... В маминих очах засяяла радість. («Яблуко в осінньому саду»)

Слайди – вікторина «З якого це твору?»

v Як же це все було без мене

v Оленчин горобчик

v Сергійкова квітка

v Добрі слова і добре діло

v Я хочу сказати своє слово

v Кінь утік

v Ледача подушка

v Камінь

v Дід Осінник

V. Фізкультхвилинка

VІ.  Робота в групах

Складання прислів’їв про доброту

Добре слово і	безмежна
Вітер рушить гори,	мороз зігріє
Сила слова	що дощ у посуху
Тепле слово і у	залізні ворота відкриває
Добре слово дім будує,	а зле руйнує
Добре слово людині	яким відкривають серця
Слово – ключ,	а слово дружбу
Мале зле слово	велику образу творить.

VIІ. Підсумок

Екскурсія-подорож по країні  Казкарія  разом з В.О.Сухомлинським 

Мета: поглибити знання про життя і творчість В.О.Сухомлинського, про казку; розвивати вміння відтворювати зміст казок, а також оцінювати поведінку персонажів; спонукати до творчості дітей; розвивати  пізнавальні здібності; виховувати доброту, дружні стосунки, бажання допомагати один одному, любов до природи.

Обладнання: портрет В.О.Сухомлинського, ілюстрації, тексти казок «Дід осінник», «Як Їжачок готувався до зими», «Зайчик і горобина», малюнки учнів.

Хід заняття

І. Організаційний момент.

-Візьміть один одного за руку, усміхніться один одному й подаруйте чудовий настрій.

  - Я всміхаюсь сонечку!

  - Здрастуй, дороге!

  - Я всміхаюсь квіточці!

  - Хай  вона росте!

  - Я всміхаюсь дощику!

  - Лийся, мов з відра!

  - Друзям усміхаюсь!

  - Зичу всім добра!

ІІ. Актуалізація опорних знань.

-Діти, я знаю, що ви любите казки, захоплюєтесь їх щасливим кінцем і благородними вчинками казкових героїв, засуджуєте тих, хто чинить погані справи. Отже, казки – це ( створення асоціативного куща ).

                                                                      КАЗКИ                                                                       

                                                  повчають                                   ключик до глибокої мудрості

                                                               ……………….

- Чого навчають нас казки? 

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
-Ми любимо читати казки, слухати їх. І тільки той, хто вірить в добро і красу, сам хоче бути хорошим і поступово стає ним.

     -Ми будемо подорожувати по світу казок, які написав відомий вам вже В.О.Сухомлинський. Його казки та оповідання вчать висловлювати власні думки, робити висновки з прочитаного, розвивати читацькі вміння. А також будемо розвивати вміння працювати в групах, допомагати один одному.

ІV. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу

1. Слово вчителя

Перша наша зупинка – це знайомство з життям В.О.Сухомлинського.

-Жив на світі педагог, учений, письменник Василь Олександрович Сухомлинський. Він дуже любив дітей і написав для них багато-багато оповідань та казок про ласкаве сонечко і м’яку зелену травичку, про працелюбних мурашок і веселого метелика, про зайчика-хвалька та голосистого півня, про ласкаві мамині руки і добру бабусю.
Він писав казки про доброту бо сам був доброю людиною і дуже хотів, щоб ви, діти, виросли добрими, чуйними, працьовитими, щоб любили тата й маму, рідну домівку, нашу велику і прекрасну Батьківщину з її широкими луками, густими лісами, безмежними ланами. 

2. Біографічна довідка про письменника. Розповідь підготовлених учнів.

В. О. Сухомлинський народився 15 серпня 1918 року в с. Васильківці Кіровоградської області  у селянській сім’ї. У родині, крім Василя, було ще троє дітей. Батьки ніколи не карали своїх дітей. Усі діти в сім’ї Сухомлинських  обрали професію вчитель.

 В. О. Сухомлинський – найвідоміший педагог і письменник. Він працював у школі. Це – заслужений вчитель України, якого любили і батьки, і діти.

Василь Олександрович теж любив дітей і написав для них безліч цікавих оповідань, казок.

У 1948 р. Василь Олександрович стає директором Павлиської середньої школи. Звичайну сільську школу він перетворив на справжню педагогічну лабораторію, де видобував скарби педагогічної мудрості.

Василь Олександрович вважав, що «джерелом дитячого розуму» є природа, тому створив Школу під Голубим Небом. Уроки для своїх вихованців він часто проводив біля річки, у полі, у лісі та в інших мальовничих місцях.

—  «Теплий літній вечір. На голубому небі спалахує перша зірочка. Щодня до мене приходять діти, — писав Сухомлинський. — Ми сідаємо під столітнім дубом. Замовкає село, засинає степ, із саду долинають таємничі звуки, спить озеро. Увесь світ навколо нас спить, лише зірочка в небі мерехтить та цвіркун співає.

Це і є наша Школа під Голубим Небом. Діти приходять у світ казки. У ці прекрасні літні вечори ми стаємо поетами — складаємо казки. Все, що ми бачимо, здається нам у ці дивовижні години казкою».

В. О. Сухомлинський - автор близько 1200 художніх творів – оповідань і казок для дітей. Герої Сухомлинського -  павучок та мурашка на землі, журавлиний ключ у небі, лелеки, горобчики, берізка, калюжа, маленьке кошеня і звичайнісінькі діти, їхні батьки, бабусі, дідусі.

—  В. О. Сухомлинський помер у 1970 р., 2 вересня, того дня, коли діти, яких він готував до школи, пішли на свої перші уроки. Останні слова його були про школу: «Знову вересень. Дзвоник. Діти йдуть до школи, а я йду з життя…»

— Але назавжди залишаться у пам’яті людей  його твори.

— Бачити красу у звичайному листочку, гілочці, хмаринці навчав Василь Олександрович Сухомлинський -  людина великої душі і палкого серця. Сьогодні ми ознайомимося з життям і творчістю видатного письменника, прочитаємо його казки, будемо фантазувати та поринемо у чарівний світ природи.

3.Слухання та обговорення казок

- Діти, а кому яка пора року більше подобається? Чим? 

Ознайомимося з його казкою «Дід Осінник». 

Гра «Передбачення»

— Як ви вважаєте, про що йтиметься в казці?

                                                                 Дід осінник

У темному лісі живе дід Осінник. Спить на сухому листі й сторожно прислухається до пташиного співу. Як тільки почує сумну журавлину пісню – курли-курли – підводиться й каже:

- Прийшла моя година. Відлітають до теплого краю журавлі.

Виходить з лісу дід Осінник – сивий, у сірому дощовику. Де пройде, там листя жовтіє й опадає на землю. Виходить на узлісся, сідає, прихиляється до дуба й тихо-тихо щось мугиче.

Це не пісня, а осінній вітер… Коли дід співає, його борода росте, розвівається за вітром. Ось вона вже простяглась луками. Посіріли луки.

-         Осінній туман, - кажуть люди.

І не здогадуються, що це ж борода діда Осінника.

— Яким ви уявляєте діда Осінника?

— Коли прокидається дід Осінник?

— А чи справдилися ваші міркування про казку?

Гра «Фантазер».

— Придумайте інше ім ’я для діда Осінника та поясніть, чому ви так назвали.

Як Їжачок готувався до зими

В лісі жив Їжачок. Змайстрував він собі хатинку в дуплі старої липи. Тепло там, сухо.

Ось наступила осінь. Падають жовті листочки з дерев. Незабаром і зима прийде.

Почав Їжачок готуватися до зими. Пішов в ліс, наколов на свої голочки сухого листя. Приніс до своєї хатинки, розстелив його, стало ще тепліше.

Знову пішов в ліс Їжачок. Назбирав грушок, яблук, шипшини. Приніс на голочках в хатинку і склав у куточку. Ще раз пішов Їжачок в ліс. Знайшов грибочки, висушив і теж склав в куточку.

Тепло і затишно Їжачкові, а  одному так сумно. Захотілось знайти  товариша.  Пішов  в ліс, зустрів Зайчика. Але не хоче зайчик іти в хатинку Їжачка. І сіра Мишка не хоче, і Ховрашок. Тому, що у них свої нірки є.

       Зустрів Їжачок Цвіркуна. Сидить Цвіркун на стеблі, тремтить від холоду.

- Іди до мене жити! – запросив звірок його.

        Пострибав Цвіркун до Їжачка. Взимку Їжачок  Цвіркунові казки розповідав, а Цвіркун пісні співав.

Учитель. Сподобалась вам казка? А що найбільше сподобалось? Чому? 

Зайчик і горобина

Засипало снігом землю. Нема чого їсти Зайчикові. Побачив Зайчик червоні ягоди горобини. Бігає навколо дерева, а ягоди – високо.

Просить Зайчик: «Дай мені, Горобинко, одне гроно ягідок».

А Горобина й каже: «Попроси Вітра, він і відірве».

Попросив Зайчик Вітра. Прилетів Вітер, гойдає, трусить Горобину.

Відірвалося гроно червоних ягід, упало на сніг. Їсть Зайчик ягоди, дякує Вітрові і горобині.

Учитель. Сподобалась вам казка? Чому вчить нас ця казка?

4.Зачитування учнями складених казок

Учитель. А тепер послухайте, які казки діти самі написали. 

5. Конкурс «Найкраща  казка».

- Цю незакінчену казку В.О.Сухомлинський давав своїм учням, щоб вони дописали, завершили її. Уявіть собі, що ви на уроці у нашого великого учителя й письменника і спробуйте свої сили.

НАЙРАДІСНІШЕ Й НАЙСУМНІШЕ

       Учитель сказав дітям:

-         Намалюйте найрадісніше й найсумніше.

Микола розгорнув зошит і задумався. Згадав золоте літо, ранок на березі ставка, квітуче поле конюшини. Намалював квітку конюшини і над нею бджолу.

-         Це і є найрадісніше, - сказав він.

-         Чому? – питає вчитель.

-         Бо…

6. Хвилинка художників-фантазерів. «Сім кольорів веселкової осені». Робота в парах.

— Говорять, що осінь має, як і веселка, сім кольорів. Спробуємо намалювати свою веселку - осінь. Я буду читати рядки з вірша, а ви на папері малюєте свої кольори.

В лісі осінь. Так пахне грибами... 1

Жовте листя з берези летить. 2

Верби схилені над ставами. 3

У намисті калина стоїть. 4

Стало тихо. Пташок немає...

Відлетіли у теплий край. 5

Тільки білка вгорі стрибає  6

І шепочеться листячком гай. 7

— У кожного на папері з’явилась своя веселка – осінь. Покажіть її.  (1ряд 2 ряду і навпаки).

V. Підсумок уроку.

- Так чому навчили нас казки? Чим, якими знаннями ми збагатили свій світ?

Учні:

1.Сьогодні на уроці нас вчителька навчила

На прикладах відомих, як гарними нам бути,

Щоб ми казки ці знали

І завжди пам’ятали,

Людьми росли старанними і добрими були.

2. Коли ти будеш добрим,

Про тебе люди скажуть,

Ніколи не забудуть про ввічливість твою,

У школі і удома усім давно відомо,

Що добрих не народжують, а добрими стають.